.RU

«Соціальна структура та соціальна стратифікація» - Програма вступного іспиту зі спеціальності соціологія


«Соціальна структура та соціальна стратифікація»



Структурна парадигма в сучасній соціології.



Поняття «соціальна структура» в соціології. Підходи до тлумачення. Процеси трансформації соціальної структури українського суспільства. Соціальні статуси. Р.Мертон про статусний набір. Розходження (неспівпадання) статусів. Ієрархія статусів – Ранг. Соціальна роль. Рольовий набір Р.Мертона. Ідентифікація з роллю та статусом. Фамільярність.

Соціальні спільноти і соціальні групи. Квазігрупи та соціальні кола Я.Щепанського. Класифікація соціальних груп та їх характеристики. Структура груп. Групова динаміка, комунікації та лідерство в групах. Методи вимірювання. Соціальні організації та її елементи. Стратегії поведінки логанізації. Бюрократія як група управління.

Соціальна стратифікація.



Теорія соціальної стратифікації та її виміри. Стратифікаційні системи та їх історичні типи.

Гетерогенність та нерівність як базові характеристики суспільства.

Структурні параметри:номінальні та рангові.

Статусний профіль. Соціальні класи. Марксистська теорія класів. Моделі класової структури суспільства.

Середній клас в контексті різних теорій та підходів стратифікації. Освіта як критерій соціальної диференціації. Маргінальність та бідність. Соціальна політика регулювання стратифікаційних процесів.

Соціальна мобільність.



Соціальна мобільність як складова стратифікаційних змін у суспільстві.

Класифікація мобільності. Групова та індивідуальна мобільність. Соціальна клаузула. Міграція. Обсяг мобільності, дистанція мобільності. Одиниця дистанції мобільності.

«ОСНОВИ ДЕМОГРАФІЇ»



Глобальні проблеми населення та завдання демографічної науки



Глобальні демографічні проблеми світу. Предмет, об’єкт, метод демографії



Сучасні демографічні проблеми світу. Зв’язок показників загального приросту населення та динаміці населення. Контроль за народжуваністю: проблеми, завдання, напрямки соціальної політики держав. Структурні порушення статево - вікового складу населення: глобальна проблема загального постаріння населення. Тривалість життя населення. Гиперурбанізація як глобальна демографічна проблема людства. Фактори урбанізації. Урбанізація в України.

Населення як об’єкт демографії.



Генезис категорії „населення”. Науковий дискурс щодо предмету демографічного знання. Предмет демографії. Базові категорії демографії. Структура демографічного знання. Демографічна статистика руху та складу населення.. Політика держави в сфері відтворення населення. Методи демографії. Місце демографії в структурі наук про населення. Соціологія та демографія. Структура та проблеми сучасного стану інституціональної системи статистичного обліку руху (природного та міграційного) населення України.

Джерела знань про населення



Поняття джерел даних про населення. Вимоги до них і їх класифікація.

Основні принципи проведення переписі населення. Організаційні питання проведення переписі, критичній момент, методи і програма переписі населення. Пробні переписі, мікропереписі або мікроцензи. Поточний облік демографічних подій. Реєстрація актів громадського стану. Соціально-демографічне обстеження населення Анамнестичні обстеження.

Історія розвитку демографічної думки України



Основні етапи розвитку соціально-демографічної думки України. Виникнення та формування демографічного знання. Розвиток історично-демографічного вивчення народонаселення України як наукового направлення. Демографічна думка України радянського періоду. Сучасній стан розвитку демографічної думки.

Теорія та методологія демографічного аналізу



Відтворення населення: концептуальні засади та теоретико-методологічні підходи



Відтворення населення: поняття, історичні типи, система показників відтворення населення. Режим відтворення населення та його показники. Факторний аналіз сумарних коефіцієнтів відтворення населення. Проблеми відтворення населення України. Місто України на демографічній мапі світу. Прогноз загальної численності населення України. Демографічна ситуація в Україні і депопуляція населення.

Загальні методи кількісного аналізу та виміру демографічних процесів та структур



Загальна чисельність населення: методи оцінки чисельності населення у тимчасовому і регіональному розрізі; категорії чисельності населення. Методи аналізу народжуваності та смертності населення. Статево - вікова структура населення. Планування семи. Показники інтенсивності шлюбності Динаміка шлюбності в Україні. Співвідношення міського та сільського населення. Особливості розвитку процесу урбанізації. Соціально-економічній состав населення. Соціальна структура населення.

Демографічне прогнозування. Демографічна політика в епоху депопуляції.



Демографічне прогнозування – склад та варіантність поняття. Класифікація демографічних прогнозів (по довжини прогнозного горизонту та по цілям прогнозування). Методи перспективного розрахунку населення та умови точності прогнозів. Прогнози чисельності населення світу та Україні. Демографічна політика в епоху розвитку депопуляції.

«Соціологія молоді»



Молодь як специфічна соціально-демографічна група.



Місце соціології молоді в історії та загальній теорії соціології, основні специфічні ознаки об’єкту та предмету даної дисципліни, особливості сучасних проблем соціології молоді. Історія становлення та розвитку емпіричних досліджень в СРСР та Україні. Основні напрями досліджень та предметна область. Психоаналітичний, структурно-функціональний та культурологічний підходи.

.Соціальний розвиток молоді.



Концепції соціального розвитку молоді. Соціальна сутність молоді. Своєрідність молоді як соціальної групи. Критерії оцінки тенденцій соціального розвитку молоді. Ювенологія як інтегративна наука про молодь. Молодь як суб’єкт соціальних відносин

.

Соціальний статус юнацтва. Вікова стратифікація. Глобальні теорії конфлікту поколінь. Соціалізація та виховання. Соціально-психологічні проблеми процесу соціалізації. Специфічні соціальні функції молоді.

Соціально-культурологічні аспекти життя молоді.



Науковий комплексний підхід до вивчення проблем молоді. Проблема формування громадянськості. Етнокультурна і політична самоідентифікація молоді. Поняття молодіжної субкультури. Контркультурні риси молодіжної субкультури. Міждисциплінарні дослідження девіацій молодіжному середовищі, вразливість з боку неформальних релігій.

Соціально-професійні та трудові аспекти життя молоді.



Сучасні трансформаційні процеси в молодіжному середовищі з проблем професійної освіти, ринку праці та зайнятості. Професійне самовизначення молоді. Соціальні аспекти державної молодіжної політики. Державна політика в сфері молодіжного безробіття та зайнятості. Причини і особливості молодіжного безробіття. Специфіка зайнятості сільської молоді. Досвід закордонних країн в сфері профорієнтації і працевлаштування молоді.

«ГЕНДЕРНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ»



Методологические основания гендерной теории.

Основные задачи курса. Роль феминизма в гендерных исследованиях. Возникновение концепта «гендер». Его эвристический потенциал (Д. Скотт). Данные антропологии и этнологии в пользу гендерного подхода. Междисциплинарность гендерной теории. Биологическое и/или культурное: неоднозначные отношения между «полом» и «гендером». Эволюция «гендера» и основные теоретические контексты его употребления: структурный функционализм, социальный конструктивизм и институционализм. Проблема уместности гендерного подхода в украинской социологии. Основные методологические и идеологические проблемы изучения гендерной социологии.

Гендерная cубъективность и гендерная идентичность.

Субъект и идентичность. Гендерная идентичность и антропная идентичность. Гендерная идентичность как конститутивный фактор субъективности (З. Фрейд, Ж. Лакан). Сексуальность как матрица субъективности в европейской культуре. Знание – власть – сексуальность (М. Фуко). Понятие «гетеросексуальной матрицы» (Джудит Батлер). Биологический пол как средство (а не исток) продуцирования гендера. Гендер в системе идентичностей (национальность, раса, класс и пр.)Усвоение гендерной идентичности в процессе первичной и вторичной социализации (Р Столлер). Механизмы атрибутирования гендера. Рутинизация и реификация. Гендер как институциональный факт (как статус-функция). Производство гендера в повседневных практиках. Пол как перфоманс: драматургический интеракционизм (Г. Гарфинкель). И. Гофман и понятие «гендерного дисплея». К. Уэст, Д. Зиммерман и концепция «doing gender».

Гендер и властные отношения.

Гендер как социальный институт. Производство социальных институтов. Понятие «гендерной системы». Понятие «патриархата». Гендерная система и дискриминация. Иерархичность феминного и маскулинного в классической модели «взаимодополнения полов». Гомологизация феминностей и маскулинностей как пример социальной типизации. Гендер как анонимность. Гендерная система и разделение человеческого мира на публичное и приватное пространства. Публичное как политическое (рациональное, свободное, культурное/человеческое) и приватное как внеполитическое, живущее по законам природной необходимости. Гендерное разделение труда. Теория гендерной стратификации Джоан Хубер. Гендерная сегрегация на рынке труда. Контроль доступа к рабочим местам как один из механизмов дискриминации. Женский труд и социальный порядок.

Генезис патриархатной гендерной системы: анализ подходов.

Взгляды на истоки патриархатной гендерной системы. Историческая и культурная вариативность гендерной системы. Апология и критика теории матриархата. Марксистский подход. Разделение труда по выполнению репродуктивной функции как исторически первая форма разделения труда. Институт семьи, гендерная система и общественные формации. Критика марксистского подхода. Подход структурной антропологии. «Эссе о даре» Марселя Мосса и «Основные структуры родства» Клода Леви-Стросса. Дарение женщин и табу на инцест как механизмы организации структур родства. Критика структурной антропологии. Политэкономия пола Гейл Рубин.

Гендерный дискурс в классической социальной теории.

Исторический контекст возникновения "женского вопроса". Эмиль Дюркгейм: разделение труда и конъюгальная солидарность. Георг Зиммель: мужская культура и социальная психология половых ролей. Структурно-функциональный подход: основные стадии анализа. Талкотт Парсонс: инструментальная и экспрессивная роли. Структурный функционализм как парадигма советской социологии семьи.

Марксизм и гендерная теория.

«

Происхождение семьи, частной собственности и государства» Ф.Энгельса как парадигмальный марксистский труд по «женскому вопросу». Классовый подход к гендерным отношениям. А.Коллонтай и большевистский проект «эмансипации женщин». Его практическая реализация: идеологическая битва за женщин. Социалистический феминизм. Теория двух систем. Дж.Митчелл: попытка синтеза марксизма с психоанализом. Дискуссия о домашней работе. Х.Хартман: «Несчастливый брак марксизма с феминизмом».

Психоанализ и его влияние на феминистскую теорию.


Фрейд о возникновении половых различий. Феминистская критика классического психоанализа. Ж.Лакан: «женщина не существует». Постлакановское развитие феминистской теории. Н.Ходоров о материнстве. К.Гиллиган о женской морали. Л.Ирригари о половом различии.



Феминизм как источник и основа гендерных исследований.


Многообразие подходов и проблематичность дефиниции феминизма. Общее и особенное в различных «феминизмах». Феминизм как этап в развитии гендерной теории. Проблематизация категории пола/гендера в традиционных областях научного знания: социологии, психологии, истории, антропологии, политологии, энономической науке, лингвистике, литературоведении. Создание парадигмы Women's Studies.

Первая волна феминизма. Проблема гражданского и политического равноправия.

1840-е — 1920 год — «первая волна феминизма». Истоки и предпосылки. Дискриминация женщин в общественной сфере. Преодоление профессиональной дискриминации. Развитие женского образования. Проблема гражданского равноправия. Суфражистское движение в США. «Декларация чувств» (1848), Окончательное предоставление женщинам избирательного права в США(Поправка о равных правах). Суфражистское движение в Англии. Эмили Панкхерст. Социалистическое женское движение. Клара Цеткин. Роза Люксембург. Александра Коллонтай. Получение женщинами избирательных прав.

Вторая волна феминизма.

Основные направления феминизма: либеральный, социалистический, радикальный. Либеральный феминизм как теория индивидуальной свободы женщин. Акцент на включении женщин в общественные институты, (в которых доминируют мужчины) и обеспечении равных прав для женщин. Реформистский характер либерального феминизма. Критика либерального феминизма со стороны других направлений феминистской теории. Социалистический феминизм: Александра Коллонтай. Эмма Голдман, Клара Цеткин. Провозглашение борьбы со всеми формами эксплуатации, в т.ч. эксплуатации женщин. Подразделение социалистического феминизма на классический марксистский и собственно социалистический. Критика социалистического феминизма со стороны других направлений феминистской теории. Радикальный феминизм: Кейт Миллетт: «Сексуальная политика». Элен Сиксу: «Вновь рожденная женщина». Центральные тезисы радикального феминизма: подавление женщин является глубинной формой угнетения: патриархат — определяющая характеристика общества; «личное есть политическое». Истоки мужского доминирования. Проблематизация социальной конструкции сексуальности. Появление Men's, Gay/Lesbian Studies. Критика радикального феминизма со стороны других направлений феминистской теории. Постмодернизм. Постструктурализм. Выделение гендерных исследований в отдельную область.

Теории «сексуальных различий» как варианты постмодернистского мышления.

Фаллогоцентричность символического порядка европейской культуры. Женщина как «слепое пятно» маскулинного дискурса. «Женщина» как фантазм у Жака Лакана. «Женщина» как Другое у Симоны де Бовуар. Люси Иригарэ: Нарциссизм, садизм и отрицание феминного. «Созерцающий субъект» и объективация женщины. Рефлексия и экстатическое видение.Отношение к телесности и «положительная женственность». Хелен Сиксу: бинарные модели и гетерогенное различание (differance). Маскулинное Царство Должного (Истины, Собственности) и феминное Царство Дара. Голос и письмо. Концепция ecriture feminine.

Гендерная асимметрия в языке.

Функции языка. Язык и мышление. Концепция Сепира-Уорфа. Роль языка в формировании социального запаса знания. Язык как средство для законодательного закрепления организованных отношений власти. Сексизм в языке: лексический и грамматический уровень. Когнитивные аспекты языка и конструирование ролевых типологий. Язык как поле борьбы: контекстуальность значений (Ю. Кристева).

Гендер и искусство.

Дихотомия приватного и публичного и ее отношение к культурному производству и культурной памяти. «Мужские» и «женские» сферы искусства и их статус. Социокультурные условия доступа к профессиональному искусству. Формирование образа «Художника» как свободного и автономного подобия божественного Творца. Творчество ex nihil. «Гений» и «талант». Гендерная идеология «возвышенного» и «прекрасного». Место «женского» в топологии знаков и значений. Субъект взгляда как производитель смыслов. Объективация женщины в европейском изобразительном искусстве. Нарушение патриархатных визуальных кодов как эстетический прием.

Гендер и литература.

Женщина и Слово в рамках европейского логоцентризма. Гинокритика. Гетерономная эстетика и «чистое искусство». Формирование литературного канона. Гендерная дифференциация при восприятии и оценке художественного произведения. «Женская литература» и «литература для женщин». Фантастика как виртуальное пространство экспериментов на тему гендерной идентичности.

«Методика викладання соціології»



Дидактична модель та структура змісту навчального предмету методики викладання.

Сутність та зміст процесу навчання та викладання соціології в Україні. Структура змісту навчального предмету в сучасних середніх-спеціальних та вищих навчальних закладах України. Указ Президента "Про розвиток соціологічної науки в Україні". Структура змісту навчального предмета: система знань (основних понять, категорій, законів науки. Співвідношення педагогіки, дидактики та методики. Педагогічні ідеї та принципи педагогіки співробітництва. Сучасні джерела знань та способи пізнання. Основні схеми реалізації навчально-пізнавальної та науково-пізнавальної діяльності у навчально-освітніх закладах.

Загальні методи навчання соціології та їх вибір.

Поняття методу навчання. Метод навчання як один із компонентів навчального процесу. Класифікація та основні групи методів продуктивного навчання. Методика викладання соціології на підставі методів наукового пізнання в умовах проблемного, модульного, продуктивного навчання. Основні методи організації і управління пізнавальною діяльністю. Принципи та закономірності методики вивчення соціально-політичних наук. Рівні засвоєння теорії, рівні знання. Методика викладання соціології в контексті міждисциплінарних зв'язків.

Розділ 3. Форми організації навчання. Сучасні технології у навчально-виховному процесі.

Схема форм для ефективного вибору організації навчання та їх систем у навчальному процесі. Сучасні технології навчання як комплексна інтегрована система. Методика проведення лекції як провідної форми організації творчого засвоєння знань. Семінарські, практичні, лабораторні заняття як основні форми організації засвоєння умінь і навичок та досвіду творчої діяльності. Методи комплексного самоконтролю, саморегуляції, контролю навчальної діяльності та її результатів. Структура компонентів готовності до педагогічної діяльності. Шляхи вдосконалення методики викладання соціології.

«КІЛЬКІСНІ МЕТОДИ В СОЦІОЛОГІЇ»


2010-07-19 18:44 Читать похожую статью
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • © Помощь студентам
    Образовательные документы для студентов.