.RU

- Яка ймовірність існування розуму у Всесвіті? - Буття

- Яка ймовірність існування розуму у Всесвіті?



Оскільки весь Всесвіт живий і розумний, то, мабуть, мається на увазі існування розуму тотожного людському. Щоб відповісти на це питання, будемо виходити з загальних міркувань. Всесвіт представляє собою єдину, гармонійну систему, побудовану за єдиним задумом, за єдиними законами і яка розвивається згідно з одними і тими ж принципами. Отже, якщо у Всесвіті є Земля і на ній є життя, то це не поодиноке явище, а загальне. Звичайно, як серед тварин не всі коні, а коні хоч чимось теж відрізняються між собою, так не біля всіх зірок є планети, і не на всіх планетах життя розвивається за земними мірками. Порахувати кількість планет, на яких може бути біожиття можна приблизно за законами, що обраховують чисельність популяції на даній території для заданих умов (звичайно для цього необхідно ще розробити подібну модель для Всесвіту). Ну а якщо існують планети подібні земним, то тоді можна підрахувати і ймовірність існування цивілізацій, подібних земним, людським.

-

Чи загрожує Землі перенаселення? Якщо так, то може необхідно скорочувати народжуваність, а може необхідно колонізувати Космос?



Вчені-біологи провели такий експеримент. На один із островів, де було багато трави і ніяких хижаків, завезли кілька оленів. Спочатку чисельність табуна збільшилась майже до двох тисяч, але згодом почався падіж і зменшення народжуваності, хоча запасів корму було більше, ніж вдосталь. Табун зменшився приблизно до 200 осіб і після цього його чисельність майже не змінювалась.

Регулятором чисельності табуна виявився стрес “частого спілкування” за рахунок зменшення “індивідуальної” території. Подібне явище спостерігається і в так званих спальних районах великих міст (багатоповерхівках - “курятниках”), де досить помітно падає народжуваність. І тут регуляторами є соціальні фактори: відсутність індивідуальної території (при тому, що людина “хижак” і “власник” від природи, а ще й “творець”), страх перед розповсюдженими серед молоді наркоманією і алкоголізмом, попранням моральних норм суспільного життя (що стають більш схожими на моральні закони карної зони) і розпутством, перед невизначеністю майбутнього дитини. Поки людина не надає цим факторам відповідного значення, чисельність населення росте, як тільки вона починає усвідомлювати майбутнє дітей - народжуваність починає зменшуватись.

Ще одним фактором регуляції народжуваності є світогляд людини. Так, в останні десятиріччя в країнах суперхристиянського етносу спостерігається від`ємна народжуваність. З одного боку, Християнська віра в центр світогляду ставить людину, бо сама віра побудована на принципі “від людини до Бога” (в той час, як інші - від Бога до людини). В результаті людина в усіх своїх діях на перше місце ставить власне “его” і такій людині діти заважають насолоджуватись фізіологічним життям (бо для високих ідеалів її ніхто не виховав). З іншого боку, людей лякає той же інстинктивний соціальний жах перед невизначеним майбутнім.

Як бачимо населення Землі безмежно збільшуватись не буде. Більше того, досягнувши якоїсь чисельності, воно почне зменшуватись, поки не досягне стану рівноваги з оточуючою природою. Причому рівень чисельності може скоротитись за рахунок екології, якщо взагалі не скотиться до нуля при знищенні середовища існування людини.

І лише при райдужних перспективах освоєння навколишнього , навколоземного простору можна сподіватись на вихід людства в Космос і на його колонізацію. Швидше за все це будуть величезні, космічні поселення, можливо (і більш ймовірно) виробництва космічної техніки, де люди житимуть і працюватимуть за вахтовим методом, бо створити умови подібні земним в Космосі людство найближчим часом не зможе.

-

Чи зможемо ми колись узнати свою історію і історію Землі, розгадати тайни минулого?



Відповісти на це питання неможливо… Можна лише окреслити вірогідність відновлення інформації з історії Всесвіту, Землі і людства. Підстави для позитивної відповіді надають закони збереження у Всесвіті. Якщо ми користуємось законами збереження енергії, кількості руху, заряду, дії та їм подібним, то маємо визнати, що у Всесвіті має діяти і закон збереження інформації. Щось на зразок розрахунків і креслень на майбутню ракету, комп`ютер та тому подібне. І доти, доки виготовляються і працюють комп`ютери-зберігається і інформація про них, але й потім вона не знищується, а здається в архів.

Ще однією особливістю інформаційних процесів є те, що досвідчений програміст по вхідній інформації, як і по вихідній, може багато розповісти про процеси, що відбувались в комп`ютері, алгоритми, за якими вони розвивались; про інструментарій, за допомогою якого вирішувалась задача.

Надію на можливість відновлення інформації залишають також “сліди”, “архіви” того, що відбувалось. Особливо якщо виходити з гіпотези, що „минуле-це закам`яніле зараз”. А зараз це лише мить перетікання запрограмованого непорушного майбутнього в таке ж, але й багато в чому інше минуле. І тоді питання лише в тому, як прочитати минуле?

Звичайно, це загальні міркування. Конкретно, відносно нашої історії, то її в загальних рисах можна відновити за допомогою різних слідів: археологічних, ізотопних, міфологічних, топонімічних (за назвою рік, гір і т. п.), лінгвістичних, етнічних. Їх ще називають годинниками історії. Додавши до них кліматичний годинник, закони розвитку людини і людського суспільства та літописні свідчення можна сподіватись на успіх у межах до 70-75%, бо стохастична, непотрібна на майбутнє інформація або стирається, або здається “в архів”.

-

Як виникло життя на Землі?



Дві обставини говорять про невипадковість появи життя на нашій планеті. Перша - це повна неймовірність того, щоб всі обставини і умови склались на Землі саме на користь появи людини (та й біологічного життя взагалі). Друга-це те, що життя на Землі спалахнуло відразу і в повному обсязі (за висловом В. Вернадського). Так в якості гіпотез виникнення життя на Землі можуть розглядатись дві. Перша-життя є закономірним наслідком розвитку живого розумного Всесвіту і рано чи пізно людина мала появитись ( так званий антропний принцип, якого дотримується багато відомих вчених ). Друга-життя штучно посіяне на Землі, так само як штучно створена і людина. Обидві точки зору, точніше гіпотези, мають свої “за” і “проти” і лише майбутнє розсудить, хто правий, а хто ні. Звичайно, якщо не з`явиться третя, а може й четверта гіпотеза…

-

Що таке вічність? Чи є межа у Всесвіту? Якщо є, то що там за нею?



Вічність поняття, що витікає з розуміння плину часу. Чи був початок часу буття Всесвіту, чи буде кінець - людина не знає, а тому дуже великі інтервали часу нами сприймаються, як вічність, як час необмежений ні в минулому, ні в майбутньому. Тим не менше більшість моделей походження і буття Всесвіту виходить з того, що початок у часі був, що Всесвіт народжується, як і все в ньому, і що час його існування обмежений. Святий Августин з цього приводу сказав: Всесвіт створено з часом, але не в часі. За класичними моделями походження Всесвіту він утворився близько двадцяти мільярдів років тому. З чого він утворився, де він був і в якому стані, що було до того - всі класичні науки мовчать, бо сказати нічого. Дещо можна дізнатись із світоглядних (в основному релігійних) міфів і моделей, але впевненості в тому, що вони хоч якимось чином відображають реальність, теж не має.

Про те, що Всесвіт обмежений по значній частині своїх параметрів і по території дії законів - це фізичний факт. Але повністю замкнутої системи в природі не існує, тож швидше за все, і Всесвіт не закінчується межами дії деяких параметрів. Що там, за межами Всесвіту, сказати не може ніхто. Можливо, що там починається і продовжується світ первісного стану матерії, те, що називаємо умовно простором, або вакуумом. В нашому проявленому Всесвіті будова речовини, а відповідно і простору - трьохвимірна. Які ж вимірності простору за межами Всесвіту ми не знаємо, так само як і того, чи існує вона для деяких інших станів матерії взагалі. Можливо, що вакуум - це “безвимірне” сховище “мірних” Всесвітів, можливо щось інше, чого ні представити, ні уявити ми не можемо, бо наша свідомість є частиною і продовженням свідомості нашого речовинного Всесвіту…

-

Як зміниться життя, якщо зміниться період обертання Землі навколо осі? Що таке ядерна зима?



При зміні швидкості обертання Землі будуть змінюватись температурні режими, швидкості і напрямки атмосферних і водяних потоків, сила тяжіння землі на організм (як і на все навкруги). При збільшенні швидкості обертання тривалість дня і ночі зменшиться, повітря буде менше нагріватись і не встигатиме охолонуть. Температурні коливання значно зменшаться, і в день і в ночі - до середньої для цієї пори року. Збільшиться швидкість руху атмосферних потоків, в основному, в широтному напрямку. Ріки, що течуть до екватора будуть більше відхилятись на захід (як і морські течії), а ті, що на північ - на схід. За рахунок відцентрової сили почне зменшуватись дія сили тяжіння. Якщо період обертання зменшити до 1,5 години, то на поверхні Землі наступить невагомість. В результаті зменшення тиску земля немов би “розбухне” і стане більшою за розмірами. Збільшаться розміри і всього живого, бо вони пов’язані з силою тяжіння. Збільшаться розміри і висота гір, зменшиться площа океанів, уповільниться течія рік і т. д. Чим більша буде швидкість обертання, тим більше буде втрачати Земля свою атмосферу.

Зменшення швидкості обертання призведе до зменшення комфортності життя, бо почнуть зростати температурні перепади. І коли період обертання буде дорівнювати року - на одній півкулі буде весь час ніч, на другій - день, що призведе до постійно низької температури на нічній стороні (близько -100єС) і високій на денній (більше +100єС, температури вказані наближено). За рахунок великих температурних перепадів з’являться потужні повітряні потоки, що переноситимуть повітряні маси в широтному напрямку. Зона комфортного життя звузиться до кількох сотень кілометрів вздовж меридіана, що знаходитиметься на межі між нічною і денною півкулями.

Якщо на землі відбудеться ядерний конфлікт, то в товщу атмосфери, в тому числі і в її висотні шари, буде викинута величезна кількість диму, попелу, пилу. Сонячне проміння буде відбиватись цими компонентами назад в космос і лише деяка частина досягне земної поверхні. В результаті температура на землі різко знизиться і почнеться “ядерна зима”. За різними розрахунками вона може тривати від кількох місяців до десятків років, що може призвести до часткової, або повної загибелі життя на Землі (навіть не беручи до уваги наслідки самого ядерного конфлікту).

Подібні сценарії розвитку подій можливі і при зустрічі Землі з масштабним небесним посланцем. Подібним розвитком подій дехто з вчених пояснює загибель динозаврів, наступ покритонасінних і тому подібні поворотні точки в розвитку біосфери.

-

Чим викликаються льодовикові періоди?



Фізики вважають, що потік сонячної радіації практично не змінюється протягом сотень мільйонів, навіть мільярдів років, а якщо і коливається, то в дуже малому інтервалі. На збільшення чи зменшення потоку сонячної радіації впливає рух планет відносно сонця, особливо 12-річний період обертання Юпітера, що зумовлює відповідний період активності нашого світила. Деякі фізики вважають, що “термоядерна піч” Сонця працює не постійно, а періодично (з періодом близько 400 років?). Завдяки виділенню великої кількості енергії ядро Сонця розширюється під дією фотонного газу, гравітаційний тиск в ньому падає до значення нижче межі початку термоядерних реакцій і „піч” перестає працювати. Після зниження тиску фотонного газу (промені-фотони мандрують з ядра до поверхні майже 1000 років) зростає тиск речовини і термоядерні реакції синтезу атомів водню в атоми гелію починають працювати знову. У відповідності з періодом роботи Сонця змінюється і потік тепла на Землю. Але все це гіпотези, бо геологи не встановили залежності періодів обледеніння з яким-небудь періодичним циклом впливу внутрішніх чи зовнішніх факторів. Більше того, достеменно невідомо чи обледеніння носили загальнопланетарний, чи локальний (місцевий) характер.

Однією з привабливих гіпотез так званих періодів змін кліматичних умов є гіпотеза зміни положення географічних полюсів. На нестабільність їх положення вказує нестабільність положення магнітних полюсів і навіть їх переполюсовка, що згідно з теорією гіроскопів викликає нестабільність положення осі механічного обертання Землі навколо осі. На зміну положення земної кори відносно внутрішніх областей могли впливати моменти імпульсів від значних за розмірами астероїдів, що падали на Землю, прокручуючи її як шкаралущу сирого яйця відносно “рідкого наповнення” при різкому повороті. В цьому разі змінювалось не положення осі обертання, а положення земної кори відносно неї, в результаті чого екваторіальні області могли ставати полярними і навпаки. Так останнє обледеніння розповсюджувалось не з півночі, а з північного заходу, так, немов би полюс був десь на території Канади. На початок і періоди обледеніння могли впливати і інші фактори, наприклад проходження Сонячної системи через газопилові туманності (при обертанні навколо центру Галактики), які, поглинаючи сонячне проміння, суттєво зменшували потік тепла до Землі з відповідними наслідками.

-

Коли виник чи народився Всесвіт?



Більш-менш прийнятною на сьогоднішній день гіпотезою народження Всесвіту є класична, за якою приблизно 20 мільярдів років тому Всесвіт виник “в якості” матеріальної точки з надзвичайно великою енергією. Процес народження був миттєвим і нагадував вибух. Що було до того фізика не розглядає, а лише сценарій можливого розвитку процесів уже після вибуху, в результаті якого утворились елементарні частинки і багато фотонного газу. Але навіть в цій постановці питань стільки, що годі й говорити хоча б про якусь відповідність цієї моделі дійсності. Наприклад, спочатку не було ні простору, ні часу, ні руху. Тоді питається, що це було взагалі, бо маса - це лише характеристика взаємодії, а взаємодії і енергії не було, бо не було простору (відстані) і не було потенціальної енергії. Не було часу і не було руху (відносної швидкості чогось відносно чогось), тож не було і кінетичної енергії, не було обертання, не було структур, не було нічого. І про цей стан матерії фізика сказати нічого не може навіть гіпотетично.

Вік існування (народження) Всесвіту теж чисто умовний. Його обрахували за швидкістю віддалення всіх небесних об’єктів один від одного (постійна Хаббла) - за швидкістю розбухання Всесвіту. Але ніхто не може сказати чи залишалась постійною ця швидкість на протязі мільярдів років, чи змінювалась; як і того “а де ж той центр, з якого все почалось”, бо згідно з законом збереження моменту кількості руху всі точки Всесвіту рівноправні і не мають виділеного центру…

На заваді довіри цифри в 20 мільярдів років стає і вік деяких зірок, що становить близько 70 мільярдів років, так само як і те, що світло від найвіддаленіших зірок іде до нас близько 20 мільярдів років, а ще ж до цього часу необхідно додати час розльоту зірок на відстань, то уже маємо…

Зрозуміло, що ні про час виникнення Всесвіту, ні про той стан, в якому він був, нічого більш конкретного, на жаль, сказати поки що ми не можемо. Як і про те, чи народжувався він взагалі, чи існує вічно, весь час змінюючи “форми і барви” свого буття…

2010-07-19 18:44 Читать похожую статью
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • © Помощь студентам
    Образовательные документы для студентов.