.RU

§ 3. Форми вартості: Як уже зазначалося, товар являє собою єдність двох властивостей —

Як уже зазначалося, товар являє собою єдність двох властивостей — споживчої вартості і вартості.

Споживча вартість і вартість перебувають у внутрішній єдно- сті. Вартість не може існувати поза споживчою вартістю. У той же час це є єдність протилежностей. Використання однієї власти- вості товару виключає одночасне використання іншої властивос- ті. Якщо, наприклад, товаровиробник використовує костюм як споживчу вартість для особистого споживання, то він не може одночасно застосовувати цей самий костюм як вартість.

Товаровиробникам байдуже, який саме вид товарів виробляти — чоботи, сіль, запальнички, костюми і т. д., оскільки будь-який з цих видів споживчих вартостей може бути носієм вартості.

За натуральної форми виробництва безпосередня і кінцева цілі одній й ті самі — виробництво споживчих вартостей, не- обхідних для задоволення особистих і виробничих потреб. У товарному господарстві їх виробляють для того, щоб насамкі- нець придбати необхідні споживчі вартості. Але безпосередня мета інша. Кожного товаровиробника цікавить не споживча вартість виробленого товару, а його вартість, його здатність обмінюватися на всі інші товари. Безпосередньою метою виро- бництва стає виробництво вартості.

Еволюція форм вартості Зміна безпосередньої мети виробництва ускладнює зв’язок між виробництвом і споживанням. За натурального господарс- тва споживчі вартості зі сфери виробницт-

ва безпосередньо надходили в сферу споживання. Між виробниц- твом і споживанням існував прямий і безпосередній зв’язок.

У товарному господарстві через двоїсту природу продуктів праці становище змінюється. В остаточному підсумку всі зробле- ні товари мають своїм призначенням задоволення тієї або іншої потреби і повинні ввійти в сферу виробничого або особистого споживання. Але товар не відразу надходить у сферу споживання

і реалізується як споживча вартість. Перед тим, як «ввійти» в споживання, він має пройти через сферу обміну і реалізуватися як вартість. Останній процес є необхідною попередньою умовою продажу споживчої вартості. У даному разі реалізація товару як вартості та як споживчої вартості не збігаються ні за часом, ні за місцем. Товар може бути проданий в один час і в одному місці, а спожитий іншим часом і в іншому місці.

Якщо через які-небудь причини реалізація вартості товару за- тримується або стає зовсім неможливою, то процес відтворення порушується, оскільки кожний з виробників, не продавши своїх товарів, не може купити необхідні йому для продовження вироб- ництва товари. Протиріччя між споживчою вартістю і вартістю виявляється в даному разі в очевидній і руйнівній формах.

Поки товар не вступив у мінове відношення з іншим товаром, його вартість залишається прихованою. До процесу обміну мож- на підрахувати кількість індивідуальної праці, витраченої на ви- робництво того або іншого товару, але це ще не означає, що тим самим підрахована і виражена вартість. Щоб підрахувати і вира- зити вартість товару, необхідно насамперед знати, скільки в ньо- му втілено суспільної абстрактної праці. Але до процесу обміну цього знати ніхто не може.

Для розвинутого товарного господарства характерні грошова форма вартості, вираз вартості товарів у грошах. Проте грошова форма вартості — результат тривалого історичного розвитку.

Теоретично першою формою вартості була проста, або випа- дкова, форма вартості. Проста форма вартості може бути вира- жена формулою: Тх = Ту. Ця форма вартості називається простою тому, що тут вартість одного товару виражається тільки у вартос- ті якогось одного товару. Випадковою вона є тому, що який саме конкретний товар виражатиме вартість товару, — це справа ви- падку. Проста форма вартості відповідає тому етапу історичного розвитку, коли обмін тільки-но зароджувався.

Форма вартості допускає єдність двох полюсів: на одному знаходиться товар, вартість якого проявляється, на іншому — то- вар, що служить матеріалом для виразу вартості. Перший товар перебуває у відносній формі вартості, тобто виражає свою вар- тість у споживчій вартості іншого товару, відмінного від його власної натуральної форми. Другий товар має еквівалентну фор- му, виступає еквівалентом першого товару, служить матеріалом, в якому він виражає свою вартість. Перший товар відіграє актив- ну роль, другий — пасивну. Вираз вартості одного товару обов’язково допускає протилежний полюс — інший товар, в яко-

му виражається вартість. Таким чином, відносна й еквівалентна форми вартості — це єдність протилежностей.

За простої форми вартості є тільки одне мінове відношення: товар ставиться у відношення до якогось окремого, відмінного від нього товарного виду. Тут не виражаються його якісна тото- жність і кількісна пропорційність з усіма іншими товарами. Про- стій відносній формі вартості протистоїть окрема еквівалентна форма вартості іншого товару.

У міру розвитку товарного обміну здійснюється перехід від простої форми вартості до повної, або розгорнутої, форми вар- тості. Окремий товар починає виражати свою вартість не в яко- мусь єдиному товарі, а в цілому ряді інших товарів, що можна виразити такою формулою:

= TA

Tx ® =TB ,

= TC та ін.

де Тх протистоїть кільком товарам-еквівалентам: ТА, ТВ, ТС і т. д.

З розвитком товарних відносин із загальної товарної маси ви- окремлюється товар, на який частіше за все обмінюються всі інші товари. У міновому відношенні товари, що виступають у віднос- ній формі вартості, служать, у свою чергу, для товару, що пере- буває в еквівалентній формі, його еквівалентом. Він виражає в них свою відносну вартість. Отже, усі товари починають виража- ти свою вартість в якомусь одному товарі, вираженому в такій формулі:

TA TB

TC та ін.

= Tx .

У даному випадку Тх виступає в ролі загального еквівалента, він є тим матеріалом, в якому виражають свою вартість усі інші товари. Завдяки цьому всі товари одержують єдину форму виразу своєї вартості. Так розгорнута форма вартості перетворюється на загальну. Внутрішня єдність усіх товарів як згустків абстрактної суспільної праці, як вартостей знаходить зовнішню форму вира- зу. Всі товари виражають тепер вартість в одній споживчій вар- тості. Абстрактна праця, втілена в них, виявляється в одному виді конкретної праці, а суспільна праця — в одному виді приватної праці.

На різних етапах історичного розвитку у різних країнах роль загального еквівалента виконували різноманітні товари — худо- ба, хутро, зерно і т. д. Але на визначеному етапі роль загального еквівалента закріплюється за одним товаром. Всі інші еквівален- ти витісняються. Загальна форма вартості перетворюється на грошову форму вартості.

Грошова форма вартості характеризується тим, що всі това- ри постійно виражають свою вартість тільки в одному товарі. В остаточному підсумку роль загального еквівалента закріплю- ється за золотом. Оскільки роль загального еквівалента міцно по- єднується із золотом, воно стає грошима — особливим товаром, в якому виражають свою вартість усі інші товари. Вартість, вира- жена в грошах, називається ціною. Коли ми говоримо, що той чи інший товар коштує 0,5 г золота, то тим самим виражаємо вар- тість у грошовій формі, зазначаємо його ціну. Отже, ціна є визна- чений вид мінової відносної вартості.

Чому ж саме золото стало загальним еквівалентом? Передусім воно — саме товар, має вартість і споживчу вартість.

Спочатку золото було звичайним, рядовим товаром. Подібно до всіх інших воно пройшло через випадкову, розгорнуту і зага- льну форми вартості. Були історичні періоди, коли вартість золо- та виражалася, наприклад, у худобі або хутрах, залежно від того, який з цих товарів відігравав роль загального еквівалента. В міру стихійного розвитку товарного обміну, розширення рин- кових, особливо світових торговельних зв’язків, золото поступо- во завойовує роль загального еквівалента. Довгочасне поєднання, зрощення загальної еквівалентної форми з натуральною формою визначеного товару перетворює цей товар (золото) на гроші. Тривалий час за гроші у різних країнах поряд із золотом одноча- сно функціонувало і срібло. Але в другій половині XIX ст. роль загального еквівалента монопольно завойовує золото.

Натуральна форма благородних металів, їх природні власти- вості щонайкраще відповідають виконанню суспільних функцій загального еквівалента. По-перше, різноманітні злитки цих мета- лів мають якісну однорідність. Ця властивість особливо важлива. Субстанцією вартості, як відомо, є якісно однорідна, однакова абстрактна праця. Тому для виразу вартості товарів найкраще підходить такий товар, усі екземпляри якого якісно однакові і рі- зняться лише кількісно, за вагою.

По-друге, благородні метали мають властивість довільного поділу і поєднання. Ця властивість також необхідна для виразу вартості в загальному еквіваленті товарів. Різноманітні товари

мають різну величину вартості і для виразу останньої потрібно, щоб товар як загальний еквівалент можна було довільно поділяти на будь-яку кількість частин.

По-третє, для благородних металів властива портативність. Порівняно з іншими товарами золото має високу вартість. Незна- чні за вагою злитки золота можуть виразити вартість значних то- варних мас. Розвиток товарного виробництва розширює просто- рові рамки економічних зв’язків і портативність золота полегшує цей процес.

По-четверте, благородні метали мають властивість тривалого збереження.

Отже, природні властивості золота і срібла цілком пояснюють, чому саме ці товари краще за інших можуть виконувати функції загального еквівалента. Але поява грошей викликана, як бачимо, не природними властивостями речей, а визначеними суспільними умовами виробництва.

Товар, що став у результаті стихійного розвитку обміну гро- шима, тобто загальним еквівалентом, набуває особливих суспі- льних властивостей. Золото як товар взагалі має звичайну спожи- вчу вартість — є предметом праці у виробництві різноманітних виробів, цінних прикрас. Як грошовий товар золото має, крім то- го, додаткову споживчу вартість. Будучи загальним засобом об- міну, золото може бути перетворене на будь-який інший товар. Це — загальна споживча вартість грошового товару. Таким чи- ном, споживча вартість грошового товару, так би мовити, подво- юється. Як товар гроші мають вартість; як особливий товар вони є безпосередньо суспільною формою вартості.

Внутрішні супе- речності товару У поділі товарного світу на товари і гроші знаходить свій зовнішній прояв внутрішнє протиріччя між споживчою вартістю і вар- тістю. Всі товари виступають як споживчі

вартості, а гроші — як втілення їх вартості. Щоб виразити свою вартість, кожний товар повинен попередньо перетворитися на гроші. Тільки здійснивши це, товар доводить, що він є не тільки споживчою вартістю, але й вартістю.

Вартість товарів дістає в грошах самостійну форму існування. Продавши свій товар, кожний товаровиробник одержує його вар- тість у вигляді визначеної кількості грошей. Вартість існує тут у самостійній формі, відокремившись від тієї споживчої вартості, що була її речовинним носієм. У той же час обмін на гроші озна- чає, що споживча вартість даного товару нібито звільняється від

своєї ноші-вартості, «скидає» її і входить у процес споживання. Продавши чоботи, швець позбавляється їх споживчої вартості, але він зберігає вартість у вигляді певної кількості грошей. Спо- живча вартість начебто відокремлюється від вартості та набу- ває самостійного руху. Внутрішньо властиве товару протиріччя між споживчою вартістю і вартістю вирішується через обмін на гроші й у той же час набуває нової форми існування — форми протилежності між товарами взагалі і грошима.

З появою грошей товарний світ дістає своєї специфічної фор- ми виразу вартості. Гроші виступають як міра абстрактної суспіль- ної праці. Приватна конкретна праця, втілена у золоті, одночасно стає безпосереднім втіленням абстрактної праці. Кожний товар — продукт приватної праці — у разі обміну на гроші одержує сус- пільне визнання. Праця, витрачена на його виробництво, визна- ється безпосередньо суспільною працею. За допомогою грошей здійснюється опосередковане врахування витрат суспільної пра- ці, втіленої в товарах.

2010-07-19 18:44 Читать похожую статью

  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • © Помощь студентам
    Образовательные документы для студентов.